Клінічні дослідження: менше мікробів у безконтактних змішувачах у порівнянні з важільними змішувачами

У 2008 році Скандинавський інститут водних ресурсів і матеріалів провів дослідження змішувачів для вивчення їх впливу на лікарняну гігієну. Дослідження виконувалося у великій фінській університетській лікарні, де порівнювали традиційний важільний змішувач і два різних електронних безконтактних змішувачі. Зі змішувачів (малюнок 1) були взяті зразки поверхні, води та біоплівки (аератор змішувача). Змішувачі були вибрані з найбільш подібних умов, тобто з тих же, або з подібних адміністративних районів. Дослідження фінансувалося Регіональною радою компаній Satakunta та Oras Ltd.

Змішувачами, що досліджувалися, були Oras Electra 6150G (нова модель), Oras Electra 6204 (стара модель) і Oras Safira 282 (важільний). Структурна різниця між двома електронними змішувачами – це точка змішування холодної і теплої води; в новій моделі (6150G) вода змішується у вузлі змішувача, в старій моделі (6204) вода змішується на відстані приблизно 50 см до вузла змішувача.

Зразки аналізувалиcя на концентрацію мікробіологічних параметрів і параметрів, що показують технічну якість питної води. Мікробіологічні аналізи включали аналізи на кишкову паличку, бактерію – збудник госпітальної інфекції, паличку синьо-зеленого гною, бактерії клебсієли, бактерії групи кишкової палички, кишкові ентерококи, бактерії легіонели, гетеротрофні бактерії, визначені кількістю мікроорганізмів посівом на чашках Петрі (гідроксіпропілцелюлоза, що представляє культивовану мікробну біомасу) і аденозинтрифосфати (АТФ, що представляє життєздатну мікробну біомасу). Всі використані методи аналізу були або стандартизовані на міжнародному рівні, або опубліковані на національному рівні.

Результати поверхневих зразків, узятих із зовнішніх поверхонь змішувачів, вказували на те, що кількість життєздатної мікробної біомаси на безконтактних змішувачах було нижче, ніж на важільних змішувача. Таким чином, на поверхнях важільних змішувачів є більше слідів людських контактів, тобто забруднень, ніж на поверхнях електронних безконтактних змішувачів. Результати показують, що стосовно гігієни поверхонь безконтактні змішувачі є більш високої якості в порівнянні з важільними змішувачами (малюнки 2а і 2b).

Вода із змішувачів, а також вода, що надходить у будівлю лікарні, була аналогічної мікробіологічної та хімічної якості, тому мережа розподілу води в лікарні не впливала на якість води.

Крім того, цікаві результати були отримані із зразків біоплівки (аераторів) за допомогою аналізу гідроксіпропілцелюлози та аденозинтрифосфату. Результати показують, що нові моделі електронних змішувачів мають меншу життєздатну та таку, що менше піддається культивуванню мікробну біомасу в аераторах.

Окремі види мікробів присутні або в дуже невеликих кількостях, або зовсім відсутні. Суттєвих відмінностей між типами змішувачів не виявлено.

Аналогічні результати мікробіологічної якості нової моделі електронних змішувачів (змішування води у вузлі змішувача) були запроваджені та в інших міжнародних наукових дослідженнях. Електронні безконтактні змішувачі мають набагато кращу гігієну поверхні, ніж важільні змішувачі, і між цими двома типами кранів немає ніякої різниці в якості води. (Bédard зі співавторами, 2016, Charron з співавторами, 2015).

Висновки

• Безконтактні електронні змішувачі мають значно менше мікробної біомаси на поверхнях, ніж важільні змішувачі. На поверхнях, які вивчалися, мікроби були в основному людського походження, тому результати можуть бути використані при досягненні відповідної гігієни рук.
• Вода з кранів була хімічно однорідної якості, без будь-яких відмінностей між типами змішувачів.
• Нові електронні змішувачі мали менше мікробної біомаси в аераторах, ніж старі електронні або важільний змішувачі.
• Гігієнічні рівні водорозподільної мережі та поверхонь у лікарні є одними з найбільш важливих речей для запобігання внутрішньолікарняних інфекцій. Електронні безконтактні змішувачі можуть також сприяти досягненню запланованого рівня гігієни.

Riika Mäkinen (Рііка Мякинен), старший науковий співробітник, доктор фармацевтичних наук

Університет прикладних наук Satakunta (Сатакунта), Скандинавський інститут водних ресурсів і матеріалів WANDER